Намагатися полегшити біль, допомогти повернути усмішку, вилікувати — вибір усвідомлений, адже саме напрямку щелепно-лицевої хірургії мій батько віддав понад 40 років. Та й для мене за цей час робота вже стала своєрідним «хобі» — адже доводиться постійно підтримувати фахові здібності, опановувати нові напрямки та бути в курсі останніх професійних підходів та розробок. Однак якість моєї роботи напряму залежить від фахівців, які поруч (ортопеди, ортодонти, терапевти, асистенти тощо). Саме тому тільки спільна робота з потужною командою може давати найкращий прогнозований результат.

До того ж це можливість творити, залишаючись у рамках канонів медицини, обмін досвідом з колегами як в Україні, так і закордоном, шанс «розвінчати» міф, що стоматологія – це «дуже боляче» і, як нагорода, — посмішки вдячних пацієнтів